Книга / твір

Світ уникнув би багатьох воєн, якби люди витрачали стільки ж часу на секс, скільки витрачають на завоювання інших країн.

Про красу вмирання може співати тільки той, панночка, хто жодного разу не бачив, як вмирають інші.

Люди хотіли пояснення такого ж значного та ефектного, як і самі вбивства. Але істина була ще кошмарнішою: справжній жах викликають не гігантські монстри, а маленькі, необразливі на вигляд люди.

Жадібність і любов — які різні почуття пробуджують у нас кожне з цих слів, проте цілком можливо, що ми маємо справу з одним і тим самим потягом, який отримав лише дві різні назви; перше - нікуди не годиться з точки зору тих, хто вже володіє якоюсь власністю, - і в таких людях саме цей потяг втратив будь-яку гостроту, єдине, що їх турбує, - страх за цю саму« власність»; друге - придумане людьми незадоволеними, спраглими і тому прославляють його як щось " добре ".

— Нагадай мені, як тебе звуть, я тебе проклинатиму!

Але хіба хтось може все життя спати один? На це здатні лише небагато людей, яких покликання чи біда відірвали від людей, ті, що щовечора лягають у ліжко удвох зі смертю.

Ефективне прибирання включає лише дві найважливіші дії: позбавитися непотрібного і визначити, де зберігати потрібне.

Я думав, що прощання завжди кінець. Нині я знаю: рости теж означає прощатися. І рости часто означає залишати. А кінця немає.

У кожного на цьому світі є хоча б одна-дві речі, які він не захоче втрачати ні за що.

Коли ти любиш, тобі належить увесь світ. Коли ненавидиш — ти навіть сам собі не належиш, а належиш лише ненависті.