Сумні цитати

Самотність — хвороба смертельна.

Світ існує лише за рахунок інтрижок зіпсованих дорослих. І закони правди диктує той, хто сильніший.

ЗАМОВКНИ! Це все ви винні, якби ви кляті ніндзя піску не запечатали цього монстра в ньому цього б не сталося. Ви хоч розумієте яку ношу звалили на нього?! До біса всіх джінчурікі. Ви не маєте права так вчиняти, ви не маєте права нас так використовувати...Я не зміг врятувати Саске, не зміг врятувати Ґаару. Я так наполегливо тренувався усі ці три роки, але нічого не змінилося, нічого...

Коли я стану головнокомандувачем, я примушу всіх дівчат носити міні-спідниці!

Його найпотужніша зброя, єдиний друг і джерело сили — ненависть. Такий шлях ніндзя Саске.

Смерть незрима для людського ока, тільки тому людина здатна сподіватись.

У мене завжди було жива уява, але цей сон виконаний не мною. Він був диким, темним і дивним, навіть за моїми стандартами. Так що, так, все почалося зі сну. Після, типової картини жахіття: я спізнився, відчайдушно намагаючись досягти моєї мети — маяка — і з яких причин я туди поспішав, я не міг згадати. Щоб туди дістатися, я швидкої гнав вниз по прибережній дорозі. Я побачив автостопщика занадто пізно. Він був мертвий. Я був переконаний, що мене посадять у в'язницю, і я ніколи не побачу Еліс. Але, раптом, його тіло зникло.

Це не озеро, це океан.

І раптом я побачив. Мати, яка віддала своє життя заради сина. Чоловіка, готового вбити заради своєї любові. Переляканого, самотнього хлопчика, і довгу жахливу дорогу перед ним. Я це бачив. Але цей шлях виявився петлею. Без кінця і початку...І тоді я розірвав її. *звук пострілу*

Правду кажуть — вбиває не падіння, а раптова зупинка в кінці.