Фільм

— Не будь таким боягузом! — Якщо я помру, то ти назвеш мене героєм? — Мабуть. — Але поки що я живий, я боягуз. — Боюся, що так заведено. Славу отримуєш тоді, коли не можеш їй насолодитися.

— Таргарієни будували місто, щоб витримати облогу — або бігти у разі потреби. — Я не втечу. Звучить дивно, але я капітан цього корабля. І якщо він піде на дно, то я теж. — Радий це чути. Хоча напевно багато капітанів говорять те саме, поки їхній корабель на плаву.

Найбільший гріх — обмовити іншого.

Лютий — найкоротший місяць, але через моторошний холод здається найдовшим.

— У будинку загиблого ми виявили кров і довге волосся... Можливо, жіноче. — Не факт... У Майського ж теж довге волосся. — До речі! Перевір!

— Думаєш, краще почати з жарту? — О, ні, ні! Ти ж сама серйозність. Не думаю, що в тебе буде на цей час. — На що? — На розвиток почуття гумору!

— Тільки самотність і береже мене. — Ні. Людей бережуть друзі.

— Молочний коктейль за п'ять доларів? — Угу. — Що це? Молоко із морозивом? — Начебто так. — За п'ять доларів? Вони додають бурбон чи що?

— У мене є пиво! — А в мене грудне молоко в пляшечках! — Чому б нам не розпочати з пива?

— У тебе такі довгі пальці. Ти піаністка? — Ні. Я просто часто пробірки мою.