Серіал

— Знаєте, сер, доктор Тауншенд казав, що у вас є чудові старі історії про минуле клініки. Я б хотів почути одну якось. — Так, чому б не розповісти. Якось 1968 року... Я тебе ненавиджу. Кінець. - Він часто цю розповідає. - Я знаю.

Ніхто не гратиме в рулетку, на життя власної дитини.

— Все буде добре, все буде гаразд. - Я люблю тебе.

Людина, яка потрібна всім, помре останнім.

Доля – це не випадковість, а результат вибору. Те, що ви готові прийняти, колись стане вашим.

- Мам! — Не заважай, я шантажую тата!

Ми з Ітаном просто друзі. Єдина його відмінність від моїх подружок у тому, що він може вбити павука та налаштувати мій магнітофон.

— Молодий чоловік, ви весь вечір напрошуєтеся зі мною на сварку. Якщо ви розмовлятимете зі мною в подібному тоні, то раджу вам зняти окуляри. — А до чого тут мої окуляри? — Уламки в очі впадуть.

— Твоя сестра дізналася, що твої нові друзі Тирелли замишляють шлюб Санси Старк і Сіра Лораса. - Прекрасно. Вона мила дівчина. Лорасу дечого в ній не вистачатиме, але, думаю, вони впораються.

Якщо не грати з найкращими, сам не станеш найкращим.