Серіал

— Доброго ранку, Емі! — З великою впевненістю можу сказати, що воно не добре. - А що так? Зневоднення? Головний біль? Нудота? Сором?

— Маю визнати, Дін, толк від нього є, але для тварин він як магніт. — Раніше ти товкмачив: все, бо від мене людиною несе. - І це також.

- Ти недостатньо сильна. - Я сильна. — Скільки людей довелося ризикувати, щоб урятувати тебе?

— Із Оленою щось не так. Щось дивне. Ти не знаєш? — Упевнений, це починається на Стеф і закінчується на ан.

— Більшість тут нормальні. Агресивних тримають у замку. Це Хілларі. У неї ДКР. Це Гері. Думає, він Ісус. Ден. Теж Ісус. Це Марія... - Марія Магдалена? — Ні, вона теж думає, що вона є Ісусом.

— За кожним бридким задумом складається якийсь Ланністер. — А якийсь Кліган допомагає його втілити.

- Вітаю! — Тобі не здається, ніби ти забув щось дуже важливе? Немов у тебе в голові щось таке, що ти мусиш знати, але згадати не можеш? - Ага. — Це твоє«ага» лише тому, що ти боїшся мені суперечити? - Ага. - Я люблю тебе! — Ага... Е-е, я теж тебе люблю, так.

Все змінюється. Цей світ непостійний і оманливий. Все виявляється не тим, що здається.

Проблема нинішньої молоді в тому, що намагаючись дізнатися краще, вони один від одного втомлюються.

Серце все ж таки горить вогнем, Хоч корабель догори дном. Холодна вода річка - Значить, смерть вже близька!