сум

При штурмі один боєць - м'ясо, двоє - небезпечне м'ясо, від трьох до п'яти - штурмова група. Шестеро - дві штурмові групи або юрба тупого м'яса. Це, що обороняється на самоті, може бути ефективним... смертником.

— Кажуть, ми залишаємо цей світ такими ж, якими прийшли до нього — голі й самотні. — То якщо ми залишаємо його ні з чим, у чому вимірюється життя? Вона оцінюється людьми, яких ми любили? — Чи життя просто оцінюється вашими здобутками? — А що, коли ми терпимо невдачу? Чи ніколи по-справжньому не любили? Що тоді? Чи можемо ми відповідати вимогам? — Чи ж тихий відчай у житті приведе нас до божевілля?

Життя, як відомо, не цукор. Самотність, можливо, найгірша з усіх напастей. Людині часто нема з ким поділитися зневірою, раптовою думкою, гарним настроєм, але вона відкриває книгу, і вона —«уже не одна». Виявляється, зовсім чужі люди —«вже були тут», думали, раділи, засмучувалися приблизно так само, як він, і через те саме, що й він. Тепер ці люди йому не чужі.

Світ - сумне та складне місце. Жаль, що це так.

Самотність – як голод: ти не помічаєш, як ти зголоднів, доки не почнеш їсти.

Ми не можемо уникнути страждань у цьому світі, але ми можемо вибрати того, хто завдасть нам болю.

Тепер ти обідаєш на самоті. Раніше в тебе було купа друзів, тепер їх геть-чисто немає. Це означає, що їх і не було ніколи.

Смуток триватиме вічно.

Розмалюй картинами свою уяву, щоб ніколи не знати самотності.

— Любиш самотність? — спитала вона, підпираючи руками щоки. — Поодинці подорожуєш, поодинці їж, сидиш на заняттях осторонь усіх. — Я не люблю самотності. Просто не заводжу зайвих знайомств, - сказав я. — Щоб у людях вкотре не розчаровуватися.